Проект
КОНЦЕПЦІЯ
Загальнодержавної космічної програми України на 2007 - 2011 роки
Ця Концепція визначає основні засади для розробки Загальнодержавної космічної програми України (ЗКПУ) на 2007 - 2011 роки та базується на положеннях Закону України "Про космічну діяльність", інших законодавчих та нормативних актах, а також міжнародних угодах, що регламентують космічну діяльність України. Зокрема, Концепція враховує такі вихідні положення:
- космічна діяльність є одним із пріоритетів держави, що визначається потребами сталого розвитку, підтримки науково-технічного потенціалу держави, забезпечення довгострокових інтересів у сферах безпеки та оборони;
- ракетно-космічний потенціал України є національним надбанням; державна політика у космічній сфері спрямована на його розвиток, модернізацію та ефективне використання;
- космічні системи є однією із складових державного суверенітету внаслідок можливості розгортання супутникових систем спостереження, навігації та телекомунікацій;
- цілі і завдання космічної діяльності підпорядковані загальнодержавним цілям реформування та розвитку національної економіки, забезпеченню високотехнологічного розвитку промисловості;
- космічна діяльність України є складовою частиною міжнародних зусиль із дослідження та використання космічного простору.
1. Загальна проблематика, на розв'язання якої спрямована Загальнодержавна космічна програма
Космічна діяльність в сучасному світі значною мірою визначає майбутнє країни. В умовах економічної глобалізації та взаємозалежності визначальну роль відіграють фактори, які забезпечують конкурентоспроможність країн, створення ефективного виробничого і соціального механізмів. Вирішення проблем безпеки, природокористування, попередження стихійних і техногенних катастроф обумовлюють необхідність для кожної держави використовувати космічні засоби та інформацію. Більше того, розвиток високих космічних технологій, як фактор інтенсифікації розвитку внутрішніх джерел прогресу, постає однією з умов існування суверенної держави в сучасному світі.
Логіка розвитку світової космонавтики, рівень власного космічного потенціалу обумовлюють проблему реалізації якісно нової моделі здійснення космічної діяльності України відповідно до сучасних вимог та національних інтересів. Така модель вимагає впровадження комплексу взаємопов'язаних інноваційних рішень для використання космічного потенціалу в інтересах нагальних загальнодержавних завдань і розвитку міжнародного співробітництва. В межах цієї проблеми ключовим є взаємне узгодження питань різного характеру та рівня, які обумовлені багатофункціональністю космічної діяльності. Зокрема, йдеться про системні рішення щодо підтримки експортного потенціалу українських ракет-носіїв, космічних апаратів, бортових систем та приладів, розробки і впровадження новітніх технологій, забезпечення необхідного рівня космічних досліджень, структурних перетворень на підприємствах і, не в останню чергу, світоглядних питань.
Розробка ефективної схеми взаємоузгоджених заходів ("дорожньої карти") розвитку космонавтики – є проблемою кожної космічної держави в сучасних умовах. В той же час, специфіка космічної діяльності України полягає у значній диспропорції між наявним рівнем космічних технологій і ефективністю їх використання. На сьогодні неприйнятним є демонстраційний рівень космічних проектів, їх ефективність має вимірюватись характеристиками кінцевого продукту. Тому нагальна проблема втілення нової моделі космічної діяльності має бути сформульована і як вимога підпорядкування завдань космічних проектів цілям економічного, наукового та соціального розвитку країни.
2. Причини виникнення проблеми та необхідність розроблення і виконання Загальнодержавної космічної програми
2.1. На початку XXI століття у світі відбувся глибокий перегляд підходів до космічної діяльності, наслідком якого є динамічна зміна національних космічних програм, структурні зрушення у космічній індустрії, нові підходи до міжнародного співробітництва, розширення кола космічних держав. Принциповими причинами та наслідками зазначених змін стала комерціалізація космічної діяльності (космічні телекомунікації, дистанційне зондування Землі, космічна навігація); впровадження нових системних та технічних рішень (мініатюризація апаратури, використання мікро,- та наносупутників); інтеграція різних за призначенням проектів (концепція "подвійного використання").
Одним із загальновизнаних викликів ХХІ століття є забезпечення сталого розвитку, зокрема, вирішення проблем забруднення навколишнього середовища, виснаження природних ресурсів, зменшення біорізноманіття, виникнення стихійних лих, антропогенних катастроф тощо. Наразі, міжнародною спільнотою розпочато створення постійно діючих космічних систем для глобального моніторингу навколишнього середовища і навколоземного космічного простору, прогнозу, контролю й оцінки надзвичайних ситуацій. Більше 50 країн світу приєдналися до 10 - літнього плану створення Глобальної системи систем спостереження за Землею (GEOSS, 2005 рік). Європейські країни розпочали створення Глобальної системи спостереження в інтересах безпеки та збереження довкілля (GMES, 2003 рік), цивільної глобальної навігаційної супутникової системи GALILEO. Космічні дослідження природних ресурсів з метою підвищення ефективності промислово-сировинного комплексу, сільського господарства, транспорту, енергетики, лісового і водного господарства набули практичної значимості.
Сучасна космонавтика стала суттєво науково-орієнтованою. Обличчя сучасної цивілізації визначається послідовними пошуками ознак життя на інших небесних тілах, дослідженнями закономірностей походження Всесвіту. Нові ініціативи (зокрема, програма США з освоєння космічного простору EXPLORATION, європейська програма AURORA) передбачають у період до 2020 року реалізацію масштабних скоординованих космічних місій до планет Сонячної системи, включаючи політ людини на Марс, заснування дослідницької бази на Місяці, постійні спостереження об'єктів далекого космосу.
Сучасний світовий ринок космічних послуг дає можливість вести прибутковий бізнес. Космічні телекомунікації стали першим застосуванням космічних технологій, яке в значній мірі комерціалізоване. Ємність світового ринку супутників у найближчі 10 років складатиме 25-30 мільярдів доларів. Обсяг послуг щодо їх запуску оцінюється у 20-22 мільярда доларів. Поряд з цим, космічні технології, які акумулюють найвищі науково-технічні досягнення, визнані найбільш потужною рушійною силою виробництва високотехнологічної продукції в інших галузях.
Зазначені фактори є свідченням того, що космічна діяльність набула нової якості. Відбувся перехід від демонстраційного етапу до цілеспрямованого використання ресурсів космосу. Космічна індустрія функціонує за законами реальної економіки, а критерії її ефективності визначаються соціально-економічними та науково-технічними результатами. Тому космічна політика розвинених держав, наразі, сформувалась як один із пріоритетів державної політики. "Біла книга" європейської космічної політики затверджена Європарламентом у 2004 році, США почали реалізацію нової космічної ініціативи EXPLORATION у 2005 році, Росія, Японія, Китай, інші космічні держави затвердили нові амбіційні космічні програми.
2.2. Загальні тенденції розвитку космічної діяльності вимагають активного пошуку Україною свого місця на космічних ринках та в міжнародному розподілі праці. Україна об'єктивно належить до космічних держав світу не тільки за формальними характеристиками космічного потенціалу, а й за доведеною спроможністю практично реалізувати сучасні космічні проекти, прикладом яких є унікальний міжнародний проект "Морський старт". Після відмови від ядерних озброєнь космічні технології залишились одними з небагатьох, які визначають стратегічну вагу держави, наявність засобів стримування. Доступ в космос об'єктивно підвищує значимість України у відносинах із стратегічними партнерами, процесах інтеграції у європейські структури. Космічна діяльність України може стати інструментом активної регіональної політики, зокрема, з країнами Балтійсько-Чорноморського регіону.
2.3. Зазначені обставини вимагають не тільки їх врахування при формуванні національної космічної політики. Центральною проблемою є гармонізація зовнішніх чинників і нагальних потреб розвитку власної економіки, науки, питань безпеки і оборони, а також соціальних очікувань. Тобто вихідні дані для подальшого розвитку космонавтики знаходяться в площині забезпечення сталого розвитку країни. Водночас, існуючі наразі та розроблювані космічні засоби і технології можуть визначати перспективні шляхи забезпечення безпеки, підготовки управлінських рішень, заходів з оптимізації природокористування, розвитку фундаментальних досліджень тощо. Реалізація відповідних зв'язків є необхідною умовою формування засад ефективної космічної діяльності.
2.4. Вирішення зазначених проблем можливо виключно в межах цільової космічної програми, яка має статус загальнодержавної. Базисом такої програми мають стати затверджені вищим керівництвом держави основні засади державної політики щодо космічної діяльності. Реалізувати цільові завдання в інтересах широкого кола користувачів (в сферах науки, природокористування, екологічного моніторингу, безпеки, міжнародних відносин, освіти тощо) на основі розвитку ракетно - космічних технологій можна тільки шляхом реалізації взаємоузгодженої системи заходів, які координуються органами державного управління. Досвід виконання попередніх Державної (1992-1997) та Загальнодержавних космічних програм (1998-2002, 2003-2007) довів необхідність координації заходів не тільки в межах такої програми, а й поміж іншими загальнодержавними та регіональними програмами (Національна програма інформатизації, Державна програма проведення моніторингу навколишнього середовища, Загальнодержавна комплексна програма розвитку високих наукоємних технологій тощо).
3. Мета Програми
Загальна мета програми: забезпечення розвитку та ефективного використання космічного потенціалу України для вирішення нагальних питань сталого розвитку, безпеки, впровадження високих технологій та підвищення рівня науки і освіти. Програма визначає комплекс заходів, спрямованих на досягнення наступних цільових завдань:
- підвищення ефективності застосування космічних засобів для суспільних потреб;
- розвиток високих технологій як умови конкурентоспроможності національної економіки;
- якісно новий рівень міжнародного співробітництва.
4. Варіанти розв'язання проблеми та обґрунтування оптимального підходу
Наразі об'єктивно існує низка нагальних проблем розвитку держави, які не можуть бути вирішеними без застосування космічних засобів та інформації. Існуючий ракетно-космічний потенціал дозволяє вирішувати широке коло завдань, однак, його структура і можливості не відповідають, певною мірою, сучасним потребам України. Тому пошук оптимального варіанту розвитку космічної діяльності має специфічні обмеження. Зокрема, це необхідність структурних перетворень в галузі, які повинні супроводжувати виконання конкретних проектів. Суттєвими є реальні обмеження державної підтримки розробок, які мають об'єктивно великий термін впровадження. Необхідною умовою реалізації ефективної моделі і інструментом її реалізації є рішуча активізація міжнародної співпраці. Крім того, жодний варіант не є реалістичним без підтримки суспільством "космічних" витрат, а також без розуміння управлінською елітою необхідності застосування космічних технологій для вирішення основних економічних і соціальних проблем.
Досвід виконання попередніх Державної (1992-1997) та Національних космічних програм (1998-2002, 2003-2007) дозволяє розглядати наступні можливі варіанти провадження космічної діяльності.
1. Варіант дотримання існуючих підходів. Фінансування космічних програм до цього часу (в середньому до 90 млн. грн. на рік) здійснювалось переважно за залишковим принципом: бюджетні видатки не відповідали затвердженим в Законі про Загальнодержавну (Національну) космічну програму (передбачала в середньому до 360 млн. грн.), не мали іншого обґрунтування, окрім браку коштів. Безперечні досягнення (запуски супутників серії "Січ" та "Океан", виконання дослідницьких проектів, вихід на міжнародні ринки пускових послуг-проекти "Морський старт", "Дніпро") базувалися на технологічних напрацюваннях попередніх років. Такий підхід не дозволив створити заплановане угруповання космічних апаратів спостереження за Землею, забезпечити постійний моніторинг території України, викликав призупинення низки дослідницьких міжнародних проектів. Практично нереалізованою є космічна діяльність в інтересах оборони. Повільно впроваджуються в практику супутникові технології зв'язку, теле,- та радіомовлення, високоточного координатно-часового та навігаційного забезпечення. Відсутність значущих перспективних розробок та досліджень унеможливлює створення космічної техніки у найближчій перспективі.
Варіант 1 можливий за умов перегляду наразі сформульованих цілей космічної діяльності. Відповідно до існуючого бюджетного фінансування можливе використання інформації від зарубіжних космічних апаратів, участь у міжнародних дослідженнях на рівні складових частин приладів, підтримка невеликих наукових проектів. Водночас, це означає поступове (протягом 10-15 років) згортання космічної діяльності на основі власних засобів, зупинення розробки ракет-носіїв, космічних апаратів, підтримки та розвитку наземної інфраструктури. Така ситуація фактично означає відмову від пріоритетності розвитку космічних технологій для країни.
2. Варіант інтенсивного розвитку передбачає реалізацію проектів створення космічних ракетних комплексів різноманітного базування на основі модернізованих та нових вітчизняних ракет-носіїв. На основі розроблюваних космічних засобів протягом найближчих 5-7 років можливе створення космічних систем спостереження, які доповнюють розроблювані в рамках європейської ініціативи GMES, виконання власних телекомунікаційних та наукових проектів. Комплекс заходів з розробки та виробництва нових космічних засобів, розвитку експериментально-випробувальної бази, нових елементів наземної інфраструктури, нових службових та спеціалізованих систем, приладів дасть змогу забезпечити безперервний моніторинг земної поверхні в інтересах безпеки, природокористування, виконати низку власних наукових досліджень і участі в міжнародних програмах, забезпечити перспективне розширення присутності на міжнародних ринках космічних послуг.
Реалізація варіанту 2 передбачає до 2.5 млрд. грн. щорічних бюджетних витрат і додатково не менше 70 % цієї суми позабюджетних надходжень (зокрема, для реалізації проектів в галузях телекомунікації та космічної навігації). Такий варіант є найбільш бажаним з точки зору швидкого позитивного впливу космічної діяльності на високотехнологічний розвиток, вирішення нагальних загальнодержавних потреб, розвитку експортного потенціалу.
3. Варіант забезпечення мінімально необхідного розвитку. З огляду на прогнозовані темпи зростання ВВП, поточний стан космічної діяльності, а також соціальні очікування в суспільстві оптимальним є етап, перехідний до інтенсивного. Основною вимогою є забезпечення поступального розвитку космічної діяльності, виконання низки нагально необхідних проектів, забезпечення перспективних розробок, підтримка експортного потенціалу, досягнення вищого рівня міжнародного співробітництва, забезпечення технологічного оновлення підприємств та структурних зрушень в ракетно-космічній галузі.
Загальна оцінка мінімально необхідних умов розвитку вітчизняної космонавтики враховує чотири взаємопов'язаних напрями діяльності.
I. Виконання космічних проектів, отримання та використання інформації з космічних засобів.
II. Модернізація існуючих та розробка перспективних ракет-носіїв, їх систем, а також космічних апаратів.
III. Реалізація перспективних наукових досліджень, прикладних розробок приладів, наземних програмно-апаратних комплексів, інформаційних технологій, пошук проривних рішень.
IV. Заходи з технологічної підтримки та оновлення експериментальної та випробувальної бази підприємств.
Перший напрям забезпечує практичну віддачу від космічної діяльності, вирішення конкретних завдань космічного моніторингу, наукових проектів, участі в міжнародних проектах. Створення постійно діючого угруповання космічних апаратів передбачає забезпечення запуску вітчизняних КА з періодичністю не рідше, ніж в 2 роки. Мінімальна вартість такого завдання передбачає виділення 250 млн. грн. бюджетних коштів на рік.
Другий напрям забезпечує розвиток вітчизняної космічної діяльності, підтримку експортного потенціалу і, фактично, є інвестиціями у майбутні проекти. Потребує бюджетної підтримки на рівні не менше 250-300 млн. грн. на рік.
Третій напрям визначає необхідний науковий рівень вітчизняних космічних досліджень, його забезпечення конкурентноздатними приладами, обладнанням, інформаційними можливостями, наземними засобами, що є умовою участі в міжнародних проектах. Враховуючи зазначену інтенсивність запусків вітчизняних КА, цей напрям потребує від 100 до 150 млн. грн.
Четвертий напрям є внеском держави в технологічне оновлення та реструктуризацію підприємств галузі і має забезпечити необхідний рівень наземного експериментального відпрацювання елементів космічної техніки. Обсяги необхідного фінансування, які визначаються складом наявної унікальної дослідно-експериментальної бази вітчизняних підприємств, оцінюються на рівні 150 –200 млн. грн.
Загальний обсяг бюджетної підтримки оптимального варіанту розвитку космічної діяльності має складати не менше 750-900 млн. грн. на рік, а також залучення додатково позабюджетних коштів в обсязі не менше, ніж 50 % від зазначеної суми. Такий рівень бюджетних видатків відповідає 0.2 % від прогнозованого обсягу ВВП на найближчі роки і в абсолютному значенні є майже на порядок величини нижчим, ніж в європейських країнах та Російській Федерації. Разом з тим, зазначена бюджетна підтримка досягає характерного рівня для країн, що почали розвивати космічну діяльність, тобто мінімального рівня, який має забезпечити конкурентноздатність космічної галузі.
5. Визначення шляхів і засобів, строків виконання Загальнодержавної космічної програми
Загальнодержавна космічна програма здійснюється шляхом виконання 7 взаємопов'язаних цільових програм, які складаються з конкретних проектів: 1."Наукові космічні дослідження", 2."Дистанційне зондування Землі", 3."Супутникові системи телекомунікацій та навігації", 4."Космічні комплекси", 5."Перспективні розробки космічної техніки та технологій", 6."Наземна інфраструктура", 7." Дослідно-експериментальна та виробнича база".
Перші три програми відповідають I напряму - проектів в інтересах космічного моніторингу, науки, забезпечення потреб користувачів, зокрема, в послугах космічного зв'язку, супутникового телерадіомовлення і навігації. Технічні завдання на створювані системи, а також відповідні програми досліджень узгоджуються зацікавленими міністерствами (Мінприроди, МНС, Міноборони), регіональними органами державного управління, а також НАНУ. Створення національної системи космічного моніторингу "Січ", наземних геоінформаційної та навігаційної систем здійснюється в узгодженні з міжнародною спільнотою в межах створюваної всесвітньої системи космічного моніторингу (GEOSS), європейських ініціатив GALILEO та GMES. Наукові дослідження організуються як українська частина міжнародних програм глобальних та регіональних змін, американської програми EXPLORATON, європейської AURORA, а також за узгодженими програмами з Російською Федерацією та програмами інших країн. Передбачаються освітні проекти, зокрема, створення українських молодіжних супутників.
На виконання II напряму націлена програма "Космічні комплекси", яка передбачає створення космічного ракетного комплексу "Циклон-4", участь у реалізації комерційних проектів з розробки засобів виведення (проекти "Наземний старт", "Спейс-Кліпер", "Циклон-2К"). Для підвищення конкурентоспроможності розроблюваних комплексів здійснюватиметься низка випереджаючих розробок, у тому числі, високоточної системи керування ракет-носіїв, двигунних установок з багаторазовим увімкненням тощо. З метою опрацювання можливості забезпечення незалежного виходу у космос започатковується розроблення перспективних проектів повітряного старту ракет-носіїв, а також їх старту з морської платформи.
Здійснюватиметься розробка нових космічних платформ різного призначення з використанням нових технологій та елементної бази. Перспективні розробки матимуть спільне підґрунтя у вигляді системного проекту розвитку вітчизняних космічних комплексів.
Напрям III реалізується шляхом виконання програми 5."Перспективні розробки космічної техніки та технологій", а також частково 1."Наукові космічні дослідження" та 6."Наземна інфраструктура". Пріоритетними є розвиток космічного приладобудування, двигунобудування, технологій та матеріалознавства. Передбачається розробка і впровадження принципово нової бортової дослідницької апаратури, наземних програмно-апаратних комплексів, нового покоління датчиків, інформаційних систем, методів вирішення тематичних задач. Наукове підґрунтя космічних місій на найближчу перспективу розроблюватиметься за спільними планами з Національною академією наук України. В межах цього напряму передбачаються і заходи з комерціалізації космічних технологій.
Відповідно до напряму IV виконуватиметься програма 7 "Дослідноекспериментальна та виробнича база», яка забезпечить роботи з модернізації та підтримки вітчизняної стендової бази для випробувань ракетно-космічної техніки, буде основою функціонування Державного реєстру унікальних об'єктів космічної діяльності. Крім того, передбачаються заходи щодо підвищення якості виробів РКТ, структурних перетворень на базових підприємствах галузі.
Характерними особливостями запропонованого підходу до розвитку космічної діяльності є:
- поступальний розвиток космічної діяльності з урахуванням економічних реалій;
- залучення космічних технологій до вирішення нагальних загальнодержавних і регіональних проблем;
- інтеграція в міжнародні програми, забезпечення росту престижу України на міжнародній арені;
- акцент на розробку нових технологій, сприяння високотехнологічному розвитку, підвищення загального наукового і інтелектуального рівня суспільства.
Програма передбачає підвищення ефективності космічної діяльності і забезпечення інтенсивного розвитку вітчизняної космонавтики у найближчому майбутньому (через 5-7 років).
6. Очікувані результати виконання програми та її ефективність
Внаслідок реалізації заходів Програми передбачається :
1. розгортання вітчизняного угруповання спостереження Землі та геофізичного моніторингу "Січ", забезпечення його експлуатації та використання;
2. створення національної системи геоінформаційного забезпечення як частини європейської системи GMES та світової GEOSS;
3. розгортання системи космічного координатно-часового та навігаційного забезпечення України у співробітництві з Російською Федерацією та ЄС;
4. створення умов для організації комерційного використання українських ракет-носіїв в проектах "Циклон-4", "Наземний старт", "Дніпро";
5. створення супутникових телекомунікаційних мереж зв'язку та мовлення з використанням національного супутника зв'язку;
6. розвиток виробництва ракет-носіїв ("Зеніт", "Циклон", "Дніпро"), розробка перспективного носія легкого класу, розробка КА нового покоління;
7. здійснення космічних досліджень в галузі сонячно-земних зв'язків, астрофізики, космічної біології та матеріалознавства, зокрема, в межах міжнародних проектів "Спектр - Р", "Міжнародна космічна станція", EXPLORATION, AURORA;
8. модернізація та розвиток Національного космічного центру в Євпаторії та запровадження його засобів в міжнародних космічних програмах;
9. виконання освітніх космічних проектів, зокрема, програми молодіжних супутників;
10. використання даних супутникових та наземних спостережень для завдань безпеки і оборони;
11. комплекс розробок нової космічної техніки, службових систем, дослідницьких приладів для перспективних космічних проектів.
Ефективність передбачених заходів забезпечуватиметься:
- інтеграцією кращого наукового, технічного і виробничого потенціалу при виконанні проектів Програми;
- високим рівнем міжнародної співпраці;
- проектним підходом до реалізації завдань Програми (створення відповідної ієрархії "дорожніх карт") з визначеними цілями, засобами, кооперацією та термінами виконання; взаємоузгодженістю стратегічного, тактичного та поточного планування;
- орієнтацією кожного проекту Програми на кінцевий результат, його підпорядкованістю загальнодержавним завданням;
- розвитком національного законодавства з питань космічної діяльності та інтеграцією до норм міжнародного космічного права.
7. Ресурси, необхідні для виконання програми
Загальні обсяги бюджетного фінансування Загальнодержавної космічної програми складають до 4,5 млрд. грн. ( в середньому 750-900 млн. грн. щорічно); передбачається також додаткове залучення до 50 % цієї суми за рахунок коштів поза Програмою (кошти інвесторів, кредити), які спрямовуватимуться на окремі цільові проекти.
ЦитироватьНові ініціативи (зокрема, програма США з освоєння космічного простору EXPLORATION, європейська програма AURORA) передбачають у період до 2020 року реалізацію масштабних скоординованих космічних місій до планет Сонячної системи, включаючи політ людини на Марс
Та ни, це брехня (про політ людини на Марс)!
За мільярд баксів можна було б шось і людське зробити, хоча сумніви беруть серйозні, що стільки з бюджету буде вчасно виділятись.
ТюЮЮЮ
Они хоть сами поняли, что написали ... :D
ЦитироватьЗа мільярд баксів можна було б шось і людське зробити, хоча сумніви беруть серйозні, що стільки з бюджету буде вчасно виділятись.
Если еще газу наворуют, может и на это хватит. Только ведь разворуют ... :D
пора подводить итоги?
что из этой программы оказалось сделано?